Світла пам’ять

Колектив викладачів, співробітників і студентів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка висловлює глибоку скорботу з приводу смерті 9 квітня 2020 року кандидата технічних наук, доцента, відмінника освіти України Сквирського Віктора Давидовича і висловлює щирі співчуття його родині та близьким друзям.
Віктор Давидович народився 06.06.1946 року у м. Куп'янськ Харківської області. В 1970 році він закінчив Ворошиловградський машинобудівний інститут і отримав диплом з відзнакою за фахом «Автоматизація виробничих процесів в машинобудуванні» з присвоєнням кваліфікації інженера-механіка. Після служби в армії працював з 1971 по 1984 рік в Луганському машинобудівному інституті на посадах молодшого наукового співробітника науково-дослідного сектора кафедри загальної й теоретичної електротехніки, старшого наукового співробітника тієї ж кафедри, інженера-конструктора 1-ої категорії, а потім завідувача сектора в СКТБ «Іскра» Луганського машинобудівного інституту.
В 1983 році Віктор Давидович захистив кандидатську дисертацію «Дослідження і розробка алгоритмів автоматичного управління процесом чорнової обробки деталей на важких токарних верстатах» за фахом 05.13.07 – «Автоматичне управління і керування. Автоматичне управління технологічними процесами» і в 1989 році отримав звання доцента. З вересня 1984 року працював в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка на посадах старшого викладача кафедри фізики, доцента кафедри інформатики, а з березня 2009 року завідувача кафедри теоретичної й прикладної інформатики.
Віктор Давидович Сквирський був зразком яскравої й талановитої особистості, досвідченим дослідником і фахівцем, людиною, яка весь час перебувала у творчому пошуку і не зупинялася на досягнутому. Він є автором понад 70 науково-методичних робіт, серед яких 12 винаходів.
Віктор Давидович запам’ятався тим, хто знав його, як людина енергійна, досвідчена, працьовита, справедлива. У роботі Віктор Давидович щедро ділився своїм досвідом з колегами, знаннями зі студентами, допомагав людям, завжди був відкритий і доброзичливий. Низько схиляємо голову перед його відходом у вічність. Вічна та світла йому пам’ять.